«Дрони стали для Росії інструментом цензури»: представниця Львівського медіафоруму в ООН про нові загрози для журналістів
22-23 червня менеджерка з глобальних комунікацій Львівського медіафоруму та журналістка Діана Делюрман взяла участь у низці подій під егідою ООН у Женеві. Серед них – обговорення рекомендацій щодо посилення захисту журналістів у зонах бойових дій, а також зустріч у представництві Великої Британії, присвячена викликам у роботі жінок-репортерок під час війни.
Юридичні стандарти захисту журналістів
Над рекомендаціями щодо посилення захисту журналістів на фронті впродовж шести місяців працювала Айрін Хан, Спеціальна доповідачка ООН з питань сприяння та захисту права на свободу думки та вираження поглядів.
За її задумом, для активізації зусиль із захисту медійників та боротьби з безкарністю необхідно чітко проаналізувати релевантні міжнародні юридичні стандарти. Саме тому нові рекомендації спираються на міжнародне гуманітарне право та міжнародне право прав людини.
Під час фінальної сесії воркшопу, організованого Айрін Хан, експерти обговорювали шляхи втілення цих настанов. Діана Делюрман поділилася практичними кейсами, які вже працюють в Україні та допомагають рятувати життя:
- прозора процедура надання акредитацій від Міністерства оборони України;
- супровід журналістів на фронті пресофіцерами;
- розгалужена мережа безпекових тренінгів та програм психологічної підтримки.
В обговоренні рекомендацій взяли участь журналісти, правозахисники, науковці та політики. Зокрема, до дискусії долучилися представники ЮНЕСКО, ООН, ОБСЄ, Женевського інституту міжнародних відносин та розвитку, Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, European Centre for Press and Media Freedom, Комітету захисту журналістів та Al Jazeera.
Дрони як інструмент цензури та загроза для професії
Виступаючи на офіційному прийомі перед дипломатами, Діана Делюрман звернулася до міжнародної спільноти із застереженням: російські методи ведення війни становлять глобальну небезпеку для свободи слова.
«Це не лише проблема України. На нашій території Росія випробовує нові, небезпечні технології. Те, що ви бачите в Україні сьогодні, стане реальністю для будь-якої країни у війні чи кризі завтра», — наголосила Діана.
Представниця Львівського медіафоруму підкреслила, що безпілотники стали для Росії ефективним інструментом цензурування правди. Майбутнє воєнної журналістики опинилося під загрозою: через «кілзону» практикувати традиційний репортаж на передовій подекуди стає фізично неможливим. Проте найстрашніше те, що за допомогою дронів Росія цілеспрямовано вбиває медійників, назавжди забираючи їхні голоси.
Під час заходу Діана закликала присутніх ушанувати пам’ять трьох колег, які торік загинули внаслідок ударів російських БпЛА: Антоні Лаллікана, фотожурналіста з Франції, Олени Губанової, української воєнної кореспондентки, Євгена Кармазіна, українського оператора.
Робота на випередження
Окремою важливою подією в Женеві стала розмова з посолкою Великої Британії з прав людини Еленор Сандерс та посолкою Фінляндії з прав людини Катею Перман. Учасниці обговорили специфіку та небезпеки, з якими стикаються жінки-медійниці під час висвітлення війни.
Діана Делюрман докладніше описала сучасні реалії роботи на українському фронті:
«Працювати у воєнному репортажі стає дедалі важче через війну дронів. Сьогодні навіть для створення звичайного, не ексклюзивного матеріалу потрібно колосально багато часу, зусиль, ресурсів, і все це супроводжується надзвичайно високими безпековими ризиками».
Відповідаючи на запитання Каті Перман про те, що саме міжнародні партнери можуть зробити для українських медійниць, Діана виділила три головні принципи: чути журналісток, бути адаптивними та реагувати максимально швидко.
«Я пам’ятаю слова, які почула від командира одного з батальйонів: "Якщо ми хочемо вижити, то маємо йти нога в ногу з Росією. Аби перемогти, маємо бути на кілька кроків попереду". Те саме стосується й питання захисту журналістів. Ми повинні готуватися до майбутніх загроз і працювати на випередження, а не просто реагувати на наслідки».