Втрачаючи опору, спробуй спертися на культуру. Якою була культурна програма LMF 2026
Коли під атакою опиняється сама реальність, ми ризикуємо втратити орієнтири, відчуття цілісності й твердого ґрунту під ногами. Дезорієнтовану людину легко позбавити суб’єктності, поставити під сумнів її ідентичність, зробити ізольованою та вразливою до маніпуляцій — так, як це не раз робили тоталітарні режими ХХ століття. Подібні процеси тривали у світі й зараз, а новітні цифрові технології робили нас ще вразливішими до них.
Культура може бути сховком від цієї загрози. Але може бути й інструментом — або навіть зброєю — для активної протидії.
Для України звернення до власної ідентичності, спроба глибше дослідити її, переосмислити старі й творити нові зв’язки та спільноти вже давно стали звичною реакцією на великі потрясіння. Спроба поставити наше існування під сумнів у 2022 році спричинила сплеск креативної енергії, який продовжував тримати нас, даючи наснагу шукати, ким ми є у новій реальності, і запрошувати до цієї розмови інших.
Культурна програма LMF 2026 пропонувала гостям спробувати скласти спільну мозаїку з ідентичностей. Зосередитися на малих, але значущих речах, які заземлювали й тримали нас у реальності — через поезію, танець, смак, дотик і музику. Почути іншого й бути поруч з іншими.
Бо, як сказала колись спікерка LMF 2026, філософиня Лене Андерсен: people are miserable if they’re not around other people.
Конференцію відкрила відеоробота креаторки Уляни Вовк, створена спеціально для LMF 2026, що підсвітила фокусну тему “Reality Under Attack: Flight, Freeze, or Fight?” і дослідила відчуття втрати опори, інформаційного шуму та розмитої правди.
У кадрі з’явилися члени команди LMF: Оля Мирович, Галина Танай, Отар Довженко, Ігор Балинський, Ревіде Зіятдінова та Олександра Іващенко.
Центральна виставка культурної програми LMF 2026, що було реалізовано та представлено у партнерстві з Jam Factory Art Center — мультидисциплінарною інституцією сучасного мистецтва у Львові, об’єднала кілька художніх проєктів. Вони досліджували, як війна транслюється через медіа, якою її бачать, пам’ятають і переживають. Роботи напряму апелюють до ключових питань форуму: хто формує реальність під час війни, що нам пропонують бачити — і свідками чого ми не мали б ставати.
«Ця виставка об’єднує три роботи, які досліджують, як війну бачать і переживають за межами лінії фронту — через образи, простори та форми уваги, що формують повсякденне життя.
Замість зображення бойових дій митці зосереджуються на тому, що їх оточує: моментах тиші, русі та спілкуванні. Війна постає не як окрема подія, а як стан, що входить в інтимні простори, ландшафти та суспільну мову.
Усі три роботи пропонують різні режими бачення: нерухомість, занурення та пряме звернення. Видиме супроводжується тим, що залишається поза кадром — невисловленим, прихованим або лише окресленим» — Ілона Демченко, кураторка виставки, програмна директорка артцентру Jam Factory.
Ярема Малащук & Роман Хімей — «Ви не маєте цього бачити», 2024, Відеоінсталяція
Роман Хімей та Ярема Малащук — дует київських художників і режисерів, відомий багатоканальними відеоінсталяціями про колективну пам’ять і масові сцени історії.
«Ви не маєте цього бачити» — шестиканальна німа інсталяція на LED-екранах різних форматів. Робота показувала українських дітей, примусово вивезених до Росії та згодом повернутих, зафільмованих під час сну.
Тиша й масштаб зображень створювали крихкий простір емпатії, який одночасно викликав тривогу. Автори підкреслювали: ці зображення є насамперед доказом злочину, і лише в другу чергу — мистецтвом. У 2025 році проєкт отримав кураторську премію Offscreen Paris.
Олексій Сай & Юрій Грузінов — «Земля», 2026, Імерсивний відеопроєкт
«Земля» використовувала записи з нагрудних камер українських військових ГУР МО для створення панорамного образу ландшафту війни.
Прем’єра відбулася на Венеційській бієнале 2026 року, а LMF став першим майданчиком після неї.
Замість видовищності бою автори фокусуються на ритмі руху, паузах і напрузі сприйняття, занурюючи глядача у перспективу солдата без прямих сцен насильства.
Олексій Сай — «Змінись або помри», 2026, Інсталяція
Робота використовує мову корпоративних слоганів, формулюючи вимогу до глядача: світ, яким ми його знали, зник — і зміна стала умовою руху вперед.
У межах виставки проєкт працює як лаконічний лейтмотив про необхідність радикальної адаптації, яку інші роботи розкривають через досвід війни та сприйняття реальності.
Вечір відкриття на LMF 2026
Вечір-відкриття був присвячений пошуку спільного у наших різних ідентичностях і відбувся на віллі ŁOMNICA — одній із найзагадковіших львівських вілл початку ХХ століття, збудованій у стилі романтичного історизму на історичній ділянці «Вулька». Гості ділилися особистими історіями, знайомилися одне з одним і танцювали під сет ДваТри х Symonenko, частина спільноти «Смик» — представників українського етно-рейву, що поєднує традиційну танцювальну музику з експериментальною електронікою.
Простір із багатою історією та міською пам’яттю додав вечору відчуття занурення в інший шар міста, де перетинаються минуле й сучасне.
Зустріч у дворику на KIVSH
Дім поміщається до кишені
і там він спить
Вікторія Амеліна
Що таке дім? Це фізичний і ментальний простір, який нас формує, живить і де ми є собою. В один із вечорів ми традиційно запросили гостей LMF до себе додому, у простір KIVSH, і знайомимо з місцем і спільнотою, де ми ростемо і співтворимо.
Музичну програму представив Григорій Семенчук із двома сетами. Перший — «Поріг чутності», створений на основі архівних записів Львівського радіо та поезії українських авторів ХХ століття: Євгена Плужника, Богдана-Ігоря Антонича та Миколи Вінграновського. Другий — Skovoremix — ремікси на альбом Сергія Жадана і Юрія Гуржи SKOVORODANCE, у яких ідеї Григорія Сковороди про щастя, доброчинність і пошук себе звучали так, ніби вони походять не з XVIII століття, а з нашого сьогодення.
Прощальний вечір LMF 2026
Вечірка-закриття — традиційно найменш малолюдна і найбільш неформальна подія, де діє правило «що було на LMF — лишається на LMF».
Гості мали можливість зазирнути в Музей телерадіомовлення і таємні сховища Суспільне Медіатека. Відчути себе ведучими в оновленій телестудії і побачити, який шлях пройшов український суспільний мовник від своєї появи і дотепер, і як цей шлях корелює з тим, що відбувалося в країні.
Сподіваємось, цей останній вечір LMF став початком не однієї добірної ідеї та міцної дружби.
___________________________________________________________________
LMF 2026 організовує команда громадської організації «Львівський медіафорум». Ми щиро вдячні нашим партнерам за підтримку події.
Стратегічні партнери: Міністерство закордонних справ Тайваню, Міжнародне радіо Тайваню.
Подієві партнери: DW Akademie, Deutsche Welle за фінансування Європейського Союзу та співфінансування Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ); Уряд Канади, Німецький фонд Маршалла Сполучених Штатів, Посольство Швеції, IMS (International Media Support).
Союзники та контрибʼютори: Фонд партнерства за сильну Україну (PFRU), Фундація Fritt Ord, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини, Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF), ЮНЕСКО та народ Японії, ARTICLE 19, INDEX: Інститут документування і взаємодії, Jam Factory Art Center, Donbas Media Forum, Коаліція дієвців культури, Товариство Рафаеля Лемкіна, The Reckoning Project, EU4Recovery, Вікно Відновлення, Премія імені Георгія Ґонґадзе, Центр трансатлантичного діалогу, Лабораторія журналістики суспільного інтересу, RITO Group, Крайна, Dukachi.
Медіапартнери: Ukrainer, The Kyiv Independent, Deník N, Coda Story, Aftenposten, United24 Media, Euromaidan Press, Українська правда, Рубрика, Громадське радіо, The Ukrainians, 24 канал, Суспільне, Суспільне Культура, Бабель, The Gaze, Накипіло, Seznam Zprávy.
Діджитал партнери: n-ost, The Fix, UA TV, Silicon Curtain, ШоТам, ua.news, Live Media Hub, Craft, Радіо Накипіло, Накипіло Освіта, ZEG Festival, UATV English.
Культурні партнери: Львівська Пошта, LiRoom, Платформа пам'яті Меморіал.