Протидія наративам російської пропаганди про Україну в західних медіа
Аналітичне дослідження про те, які російські пропагандистські наративи, пов’язані з Україною, найчастіше трапляються в медіа Німеччини, Італії, Угорщини, Латвії і Франції. Метою дослідження було з’ясувати причини поширення токсичних наративів у медіа цих країн.
Ми прагнули зрозуміти, що саме зумовлює поширення наративів російської пропаганди у європейських медіа; виявити, які проблеми виникають у роботі редакцій при підготовці матеріалів про війну в Україні, та напрацювати ідеї щодо можливого розв’язання цих проблем.
Методологія дослідження
Автори проаналізували звіти, які створила компанія Let’s Data спільно з аналітиками «Детектора медіа» в межах Моніторингу медійного дискурсу про Україну у світі й Моніторингу медійного дискурсу про російське повномасштабне вторгнення в Україну. Склали список із п’яти країн.
Німеччина, Італія і Франція мають великий вплив у ЄС, і партнерство з ними важливе для України. Водночас ці країни мали тісні зв’язки з Росією, які поступово руйнуються. Чимало жителів цих країн зберігає пієтет до «великої російської культури», нібито не пов’язаної з путінською Росією. Латвія протистоїть російським впливам у медіапросторі й водночас багато допомагає Україні, прийняла чимало біженців. У Латвії працюють російські медіа, які не контролює Кремль, що можуть бути свідомим чи несвідомим джерелом пропаганди. Угорщина — сусідка України. Її влада після 24 лютого 2022 року не припинила співпраці з Росією, виступає проти санкцій, не надає Україні військової допомоги.
Автори дослідження залучили медіаекспертів із кожної країни, щоб з’ясувати, які особливості має їхній медіапростір; які конкретно медіа, за їхніми спостереженнями, поширюють російські пропагандистські наративи; які наративи трапляються їм найчастіше. Їхній список звірили з тим, який підготували самі. Наступний етап — глибинні інтерв’ю з медійниками. Автори дослідження зосередились на медіа, які найбільше писали про Україну, і тих, які використовували щодо України лексику, яку нав’язала Росія, — наприклад, називали війну «українською кризою» або вживали російські назви українських міст. У кожній із країн для дослідження проінтерв’ювали працівників трьох впливових медіа, щоб з’ясувати, чого бракує журналістам і редакціям, щоб їхні матеріали про події в Україні були повними й коректними.
Дослідження складається з восьми ключових блоків:
- Найпоширеніші російські пропагандистські наративи.
- Як медійники бачать ситуацію.
- Особливості висвітлення української тематики в досліджуваних країнах.
- Приклади публікацій, на які плинули російські наративи.
- Напрями роботи щодо покращення ситуації.
- Що можуть робити влада й медіа європейських країн.
- Що може запропонувати Україна.
- Над чим працювати Україні.
Читайте повне дослідження українською тут. Переклади англійською, італійською, французькою, німецькою, угорською та латиською доступні за посиланням.
Ці документи є скороченими версіями дослідження, яке проводила команда Львівського медіафоруму з залученням медіаекспертів і медіаексперток.
Запрошуємо ділитись вашими думками: як завадити поширенню й мінімізувати вплив токсичних наративів у європейських медіа.