Росія розстрілює правду про вторгнення в Україну: втрати серед журналістів за 60 днів війни
За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну (з 24 лютого 2022 року) вже є загиблі та поранені під час роботи журналісти українських та міжнародних медіа. Загалом за даними Інституту масової інформації станом на 24 квітня російські окупанти скоїли 243 злочини проти медійників в Україні. Ці дані постійно оновлюються.
Убиті
Не під час виконання професійних обов’язків, проте від рук російських військових загинули троє українських журналістів. 26 лютого у селі Зеленівка Херсонської області загинув журналіст інформаційного тижневика «Навколо тебе» Ділєрбек Шакіров. Генпрокурорка України Ірини Венедіктової повідомила, що чоловіка розстріляли з автомобіля з автоматичної зброї російські військові.
1 березня під час ракетного обстрілу російськими військами телевежі у Києві загинув оператор телеканалу Live Євгеній Сакун, який у той момент проходив повз неї.
2 березня у Василькові у бою з російськими диверсантами загинув Сергій Пущенко. Пущенко був митцем, заслуженим діячем мистецтв України, а також членом Національної спілки журналістів України та ветераном АТО.
6 березня в бою під Миколаєвом загинув український військовий журналіст Віктор Дудар, який тоді перебував у складі Збройних сил України.
11 березня в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку загинув оператор телеканалу «Сігма» Віктор Дєдов. У квартиру Віктора, де разом з ним була його родина, влучило дві міни. Оператор загинув, інші члени сім`ї отримали травми.
У селі Романівка внаслідок обстрілу російських військ загинув журналіст «КNК Медіа» Олександр Литкін.
13 березня в Ірпені російські військові застрелили американського репортера, документаліста Брента Рено. Рено разом із американським фотографом Хуаном Арредондо того дня фільмував евакуацію людей з Ірпеня через зруйнований міст.
14 березня у селі Горенка Київської області загинули оператор телеканалу Fox News, ірландець П’єр Закжевскі та українська журналістка Олександра Кувшинова. Авто, в якому вони їхали разом із британським кореспондентом телеканалу Бенджаміном Холлом, потрапило під артилерійський обстріл російських військ.
18 березня в бою з окупантами загинув редактор запорізького сайту Misto.zp.ua Олег Якунін.
19 березня від ракетного обстрілу у Маріуполі загинула викладачка журналістики Лілія Гумянова.
23 березня загинула російська журналістка Оксана Бауліна, яка працювала з The Insider. Вона знімала руйнування після обстрілу Подільського району столиці та потрапила під новий ракетний обстріл.
23 березня на Луганщині, біля Попасної, у бою загинув оператор 24 каналу Юрій Олійник. Юрій був ветераном — вперше пішов на війну в 2014 році. У 2022 році він знову пішов на фронт добровольцем у складі 24 ОМБр імені короля Данила.
24 березня у боях під Києвом загинули двоє медійників: публіцист Сергій Заїковський та працівник пресслужби Міністерства у справах ветеранів Денис Котенко. Вони воювали у складі протитанкового взводу 1-го батальйону ОПСП ЗСУ «Азов».
1 квітня у селі Гута Межигірська Вишгородського району Київської області знайшли тіло вбитого фотожурналіста Макса Левіна. За попередньою інформацією від Генпрокуратури, російські військові вбили беззбройного Макса Левіна двома пострілами зі стрілецької зброї. Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив фотожурналіста орденом «За мужність».
2 квітня у Мелекіному, що під Маріуполем, внаслідок травм від катувань загинув журналіст, письменник, волонтер Євген Баль. За даними НСЖУ, 78-річного журналіста захопили російські військові, які обшукали будинок, а потім три дні катували його власника.
3 квітня в Маріуполі загинув Мантас Кведаравічюс — литовський документаліст, режисер фільму «Маріуполіс» про війну на Донбасі. Суспільне наводить інформацію литовського видання 15min: в машину, в якій їхав режисер, влучила російська ракета.
На початку квітня у селі Ягідне біля Чернігова російські військові вбили відеоінженера чернігівського каналу «Дитинець» Романа Нежиборця. Телеканал повідомив про його смерть 10 квітня.
13 квітня у Бучі знайшли тіло вбитого журналіста Зореслава Замойського, про що повідомила міська рада Ірпеня. Зореслав Замойський співпрацював з виданнями «Громада Приірпіння» та «Інформаційним порталом».
Поранені
26 лютого журналіст Стефан Вайхерт і фотограф Еміль Фільтенборг Міккельсен потрапили під обстріл в місті Охтирка Сумської області. Їхнє авто з маркуванням «TV» на склі без попередження розстріляв чоловік в одязі без розпізнавальних знаків зі зброї, «схожої на штурмову гвинтівку». Обидва журналісти були поранені. Як згодом свідчив Вайхерт, його колега отримав по кулі в кожну ногу та дві у спину, сам він — одну в плече.
28 лютого біля села Стоянка Київської області російські диверсанти обстріляли знімальну групу британського телеканалу Sky News. Кореспондент Стюарт Рамзі отримав поранення в нижню частину спини, оператора Річі Моклера від двох прямих пострілів врятував бронежилет.
6 березня поблизу села Водяно-Лорине Миколаївської області російські військові поранили швейцарського журналіста Гійома Бріке. Він отримав осколкові поранення обличчя та передпліччя. Зі слів кореспондента, через кілька хвилин після перетину українського блокпосту російські військові з близької відстані обстріляли його авто, на якому була чітко видима позначка «Преса».
11 березня у Баришівці Київської області внаслідок нічного ракетного удару або удару авіації російських військ постраждав український кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір. Журналіст отримав контузію, на короткому відео у соцмережах видно, що з вух чоловіка йде кров.
13 березня в Ірпені російські військові обстріляли авто, у якому знаходилися американські журналісти. Фотокореспондент Хуан Арредондо отримав осколкове поранення в стегно.
14 березня у Київській області російські військові поранили британського кореспондента телеканалу Fox News Бенджаміна Холла. За повідомленням Генпрокурорки України Ірини Венедіктової, він отримав осколковий перелом обох ніг. Згодом Міноборони України доповнило, що лікарі були змушені частково ампутувати Холлу ногу.
25 березня журналіст «1+1» Андрій Цаплієнко отримав осколкове поранення. За його словами, поранення неважке. Як повідомили 1+1 media, ввечері 25 березня Андрій Цаплієнко разом з журналістами турецького англомовного каналу TRT World фіксували проведення гуманітарного коридору для евакуації мирного населення в Чернігівській області.
Вцілілі
4 березня у Калинівці Київської області під цілеспрямований обстріл російських військових потрапив промаркований як «Преса» автомобіль чеських репортерів Voxpot Майди Сламової і Войтеха Богача. Разом із ними у транспорті були також двоє українських колег, чиї імена не називають. Усі журналісти вціліли, але на дверцятах авто залишилися численні простріли.
6 березня, в Ірпені, російські військові обстріляли авто знімальної групи панарабського телеканалу Al-Araby TV, попри на те, що журналісти вивісили на ньому білий прапор та мали позначку «Преса». Кореспондент Аднан Кан та його колега-оператор Хабіп Демірчі змушені були покинути машину й ховатися в будинках місцевих мешканців.
15 березня на Київщині під артобстріл потрапили журналісти ТСН, «Фактів» ICTV і «Настоящего времени». Після поразки у танковому бою росіяни почали обстрілювати села і дороги на північному напрямку. Обстріл зустрів знімальну групу в полі. Журналістам вдалось укритись в рову попід дорогою. Ніхто не постраждав.
4 квітня на півдні від Миколаєва знімальна група CNN потрапила під артилерійський обстріл. Автомобіль журналістів пошкоджено, але ніхто з команди не постраждав. У складі знімальної групи були кореспондент CNN Бен Ведеман, продюсер Карім Гаддер, фотожурналіст Джон Торіго та перекладачка Валерія Дубровська.
21 квітня філія Суспільне Миколаїв потрапила під ракетний обстріл. Загиблих та потерпілих немає, редакція продовжує працювати.
Зниклі
28 березня кореспондент інформаційної агенції УНІАН Дмитро Хилюк зник та, ймовірно, перебуває в полоні російських військових. Про це у фейсбуці повідомила журналістка Наталія Богута.
31 березня стало відомо про зникнення херсонського журналіста Костянтина Риженка. Першим про зникнення журналіста повідомив анонімний телеграм-канал, пов’язаний з херсонськими правоохоронцями. Пізніше ця новина з’явилась у телеграм-каналі, який ведуть місцеві проросійські колаборанти. Ввечері 31 березня у телеграм-каналі Риженка з’явився пост, який автор назвав відкладеним і таким, що мав вийти в разі, якщо щось з ним трапилося. 12 березня Костянтин Риженко, який активно працював волонтером в окупованому Херсоні, в ефірі Радіо Свобода казав, що його розшукують російські окупанти. 1 квітня телеграм-канал колабораціоністського «комітету порятунку Херсонщини» повідомив, що росіяни звільнили Костянтина Риженка, але ані сам Риженко, ані його друзі це не підтверджують.
Станом на 24 квітня невідома доля 14 журналістів з Маріуполя. Інститут масової інформації вважає їх зниклими, бо перевірити, що з ними, неможливо.
Викрадені
21 березня журналіст Олег Батурин опинився на волі після восьми днів полону. Журналіста з Нової Каховки викрали ще 12 березня. «12 березня о 17:00 на каховській автостанції мене схопили. Били. Принижували. Погрожували. Сказали, що вб’ють. Майже вісім днів. 187 годин полону. Практично без їжі. Кілька днів майже без води. Без мила, без змінного одягу. Не розуміючи, де я. Але вони чітко знали, за що. Вони хотіли зламати, розтоптати. Показати, що буде з кожним журналістом: тебе позбавлять життя. Тебе вб’ють», — розповідає журналіст про перебування в полоні.
21 березня російські окупанти випустили з полону журналістку Вікторію Рощину. Журналістка Громадського працювала у Бердянську, де її затримали працівники російського ФСБ. Після кількох днів у полоні її змусили записати відео, у якому Рощина заперечує свої претензії до російських спецслужб і дякує їм за порятунок. Як пізніше пояснила сама журналістка, це відео було умовою її звільнення.
У Мелітополі 21 березня представники окупаційної влади викрали кількох працівників редакції «Мелітопольські відомості» (МВ), повідомляє місцеве видання РІА-Мелітополь.
«Додому до журналістів Юлії Ольховської та Любові Чайки, видавця Михайла Кумока, випускового редактора газети «Мелітопольські відомості» Євгенії Борян прийшли озброєні люди, забрали їх і відвезли невідомому напрямку. Росіяни намагаються домогтися співпраці», — йдеться в повідомленні на сайті МВ. Наразі сайт МВ не працює, але видання повідомило про викрадення в телеграм-каналі.
26 березня у Приморську Запорізької області російські окупанти викрали активіста Костянтина Овсянникова. Протягом останніх десяти років Костянтин Овсянников займався громадською діяльністю у Приморську: він очолює громадську організацію «Приморськ 24/7» та міський молодіжний центр «Портал це».
28 березня запорізьку журналістку Ірину Дубченко затримали російські окупанти та вивезли в Донецьк. Її схопили у Розівці, де вона доглядала за старенькою бабусею. Про це повідомляє журналіст Яків Носков. Дубченко звинувачують у підтримці та переховуванні українських військових. За інформацією Носкова, окупантам її здали місцеві жителі.
3 квітня у Новій Каховці російські окупанти викрали Олександра Гунька. Його відвезли в невідомому напрямку. Олександр Гунько — журналіст, редактор інтернет-видання «Нова Каховка сіті». За словами доньки викраденого журналіста, перед цим у нього вдома провели обшук.
Погрози й обмеження роботи
Радіостанція «Клас», що працювала в місті Ізюм (Харківська область) припинила мовлення через російську окупацію. В Ізюмі вона не працює з 26 лютого, у Костянтинівці (Донецька область) — з 14 березня. Таке рішення радіостанція ухвалила після того, як з Ізюма виїхали всі співробітниці. Також рішення припинити мовлення було прийнято, щоб не стати мовником Росії у випадку захоплення міста.
Українські ЗМІ та журналісти регулярно отримують листи з погрозами від Росії. Наприклад, 7 квітня подібні листи отримала редакція «Новини Полтавщини». У них журналістам погрожували кримінальною відповідальністю за нібито фейкову інформацію про дії російських військових на території України. Такі листи редакція отримувала й раніше. Також листи з погрозами отримували волинські видання «Волинь Online» та «Конкурент», а також запорізькі видання 061.ua, inform.zp.ua. З 15 березня журналіст волинського сайту Racurs.ua Юрій Конкевич регулярно отримує листи з погрозами ув’язнення
12 квітня генеральна прокуратура Росії прийняла рішення заблокувати сайт українського «Інституту масової інформації», а також ряд українських медіа: dev.ua, «Апостроф», «Цензор», «Громадське радіо», «Газета.ua», «Сегодня», MigNews. Загалом російська прокуратура заблокувала доступ до 24 українських сайтів.