«Люди скучили», — враження учасників та учасниць від перших днів LMF 2021

Завершився другий день LMF 2021. На сторінках Львівського медіафоруму у соцмережах можна подивитись фото й почитати вибрані цитати з виступів. Тим часом Medialab поспілкувався зі спікерами та спікерками, а також учасниками й учасницями, аби дізнатись їхні враження від Медіафоруму.

Франак Вячорка, медіаексперт, радник Світлани Тихановської

Склад учасників просто фантастичний! Я ще ніколи не бачив стільки медійників з Білорусі в одному місці. Вперше на LMF я був у 2019 році. З того часу я мріяв, щоб колись тут з’явилась панель, присвячена нашій країні. Цьогоріч так сталось, що дуже багато подій присвячені Білорусі. Я думаю, що організатори зробили дуже класну роботу.

LMF — це можливість поспілкуватися. Для нас, білорусів, це також можливість робити своєрідний аудит, оцінити ситуацію. Ми маємо нагоду бачити, де ми перебуваємо зараз, хто з нас залишається на свободі, хто залишився в Білорусі, а хто почав роботу у вигнанні. Я думаю, що переоцінка нашої ситуації починається тут, на LMF. Також тішить, що тут є багато українських колег. Думаю, їм цікаво почути про білоруську реальність. У нас є багато подібного, але й багато різного. Білоруські та українські журналісти вже багато років навчаються одні в одних.

Я планую бути на усіх подіях, присвячених Білорусі. Я повинен там бути. Окрім того, третього дня ми з білоруськими колегами маємо зустрітись і думати, як діяти далі, як співпрацювати та координувати діяльність. Також мене цікавлять дискусії з потоку «Наративи», зокрема подія, що стосується висвітлення ситуації на окупованих територіях «Як розповідати про окуповані території без можливості потрапити туди». Для нас це гостра тема, Лукашенко перетворює Білорусь на аналог окупованого Криму. Ми маємо розуміти, як протидіяти цій новій реальності.

Але LMF — це не лише лекції та дискусії. Очевидно, що не слід оминати увагою вечірки, які є важливою частиною неформального спілкування.

Ігор Балинський, співзасновник видавництва «Човен», модератор потоку «Дезінформація і критичне мислення»

Я дуже радію, що LMF знову відбувається наживо. Я приємно здивований не лише кількістю людей, а кількістю нових, молодих облич — їх дуже багато.

Мені сподобались усі чотири виступи першого дня, оскільки ці промови чітко відповідали концепції LMF і виступ одного спікера логічно продовжував виступ іншого. Завдяки цьому можна було побачити широку картину — розмови про український контекст не були «розмовами про себе», спікери вмонтували їх у світовий контекст. Та і світовий контекст розглядався широко — приміром, Франческа Боррі розповідала не лише про медіа, а й про соціальні та політичні проблеми. Мені було цікаво, адже ці виступи склались у цілісний пазл.

Сподіваюсь, гості LMF знайшли для себе щось у кожному із цих виступів. Я вважаю, що перший день був дуже добрим стартом.

А серед подій другого і третього днів LMF мене дуже цікавить потік «Сторітелінг», події білоруського потоку, події про нові медіа, а також дослідницькі проєкти.

Павел Решка, польський репортер, журналіст-розслідувач

Я радію, що LMF розвивається. Я тут вже не вперше, тому бачу прогрес. Сюди можна приїхати як на зустріч старих друзів. Спершу я трохи переймався через пандемію, але виявилось, що все можна добре організувати. Цьогоріч, як і раніше, я сподіваюсь дізнатись щось нове та познайомитись із новими людьми. А ще — побачити тих, хто, як і я, вже не вперше на LMF. Тому дуже радію, що мене запросили й знову дали змогу бути спікером. 

А щодо другого подій, то мене найбільше цікавить потік «Сторітелінг». Не лише через те, що моя подія відбудеться в рамках цього потоку, а й тому, що там будуть події моїх колег. Для мене це найцікавіша частина програми другого дня.

Альона Савчук, репортерка

На жаль, я пропустила виступ Станіслава Асєєва, однак мої колеги з-за кордону казали, що він сподобався їм найбільше, бо Станіслав багато розповідав про власний досвід.

А мені найбільше сподобався виступ Мирослави Барчук. Також дуже класним був виступ Франака Вячорки. Це не була нова інформація для мене, оскільки я зазвичай працюю «в полі». Окрім того, я працювала в Криму. Однак мені було цікаво дізнатись про інструменти, які використовують білоруські колеги. Виступ Франака цінний насамперед своєю практичністю. Також не можу не згадати про виступ Франчески Боррі. Кілька років тому я спілкувалась з нею під час інтерв’ю для Медіалабу, тому ми вже знайомі. Цікаво, що Франческа порівняла досвід роботи на війні із роботою під час пандемії, кажучи, що працювати в цей час було важче, аніж на війні. Її виступ, як на мене, був дещо неструктурованим, однак я думаю, що це через те, що Франческа досі переживає цей досвід.

Віднедавна я працюю сценаристкою подкастів, тому третього дня я планую йти на подію «Де гроші в українських подкастах» з потоку «Медіа в епоху покоління Z». Окрім того, мене цікавить подія з потоку «Наративи» — «Як розповідати про окуповані території без можливості потрапити туди», бо, по-перше, там виступатиме мій колега — Тарас Ібрагімов, а по-друге, йому, як і мені, заборонили в’їзд в Крим.

Востаннє я була на LMF 5 років тому. За цей час багато змінилось на краще. Як на мене, організація на висоті.

Ангеліна Ломакіна, TikTok редакторка Детектор медіа

Перший день мені дуже сподобався. Спікери змогли побачити головні болі медійників. Особливо мені сподобалась промова Мирослави Барчук, яка говорила про основні завдання, що стоять перед медіа. Існує умовна правда-неправда, коли є люди, які відпрацьовують негативну інформаційну повістку.

Варто розуміти, що коли працюєш з маніпуляціями та брехнею — у тебе завжди набагато більше простору для роботи: неправда привабливіша, бо яскравіша, в неї ширший інструментарій. А ось інструментарій правди дещо обмежений. Він простий та зрозумілий, але не такий привабливий, бо він не емоційний. Правду ти просто повідомляєш. Коли працюєш з правдою — дуже легко зневіритись у своїй роботі. Буває, що ти чесно працюєш десять років, а твої матеріали читає прочитало лише тисяч людей. Через це багато медійників мають справу із вигоранням, але не слід забувати: якщо працюєш з правдою — треба бути терплячим. Тому мені дуже сподобались виступи першого дня. Вони — про цінність правди. Це дуже гарний меседж. Коли є форма, засоби, гайп і швидкий успіх — можна швидко забути про правильні сенси, але це вони насправді найважливіші. Наповненість, а не форма. Бо успіх в тому, аби робити конструктив. І про це слід нагадувати.

Дуже класною була панель «Наративи». Гадаю, дуже важливо говорити про наративи та осмислювати їх. На цій панелі говорили про те, що я відчувала раніше, але ніяк не могла ословити. Наприклад, про те, як Україна себе комунікує, відштовхуючись від Росії. Приміром, під час репетиції параду до Дня Незалежності військові співали відому пісню харківських ультрас про Путіна. Я ніяк не могла зрозуміти, що з цією ситуацією не так. І ось, на події «Що світ знає про Україну» з потоку «Наративи» Вадим Міський дуже добре сказав, що ми себе позиціюємо не як Україна, а як країна, яка oppose to Russia. Я думаю, що це неправильно, адже ми маємо будувати власні наративи. Окрім того, я думаю, що дуже важливо говорити про нове у медіа, бо коли щось стає трендом — журналісти дещо повільно реагують на це. Як «запаковувати» й продавати контент, як працювати TikTok — це трендові, але потрібні речі.

Остап Процик, співзасновник Львівського медіафоруму

Люди скучили. І одні за одними, і за офлайн зустрічами, і за такими подіями. Два роки — це досить, аби добряче «зголодніти» за LMF.

Програму першого дня було гарно сформовано. Я почув те, що хотів. Виступи спікерів сильні та — що головне — правильні. Спікери першого дня задали тон всій конференції.

Якщо говорити про події, то мене найбільше цікавить потік, присвячений сторітелінгу. Також чудово, що багато уваги присвячено Білорусі. Дуже важливо чути цих людей. Окрім того, я радий бачитись людей, з якими нас колись познайомив LMF. А також знайомитись із новими людьми. Наприклад, із Мірославом Влеклим, книгу якого ми недавно видали. LMF тішить діапазоном подій та чудовою атмосферою!

Матеріал підготував Ростислав Кузик для Medialab