«Час, у якому ми живемо, — це час для відповідальності», — Ольга Мирович

LMF — друга за масштабом медіаконференція в Європі, яка цьогоріч проходить 25-27 травня. Подія відбувається в оновленому форматі й збирає навколо закордонних й українських медіафахівців, публічних інтелектуалів, дослідників, полісімейкерів, представників громадського сектору і міжнародних організацій. Фокусна тема: «Після війни або перед війною. Як цивілізації перемогти хаос».

Читайте повну промову голови ГО Львівський медіафорум Ольги Мирович з церемонії відкриття LMF 2023.

«Те, що сьогодні, понад рік після повномасштабного вторгнення Росії, можливе проведення міжнародного форуму у Львові, означає дві речі. По-перше, країни демократичного світу таки почули наш заклик і підтримали українців у їхній боротьбі проти новітнього варварства, яке в сусідній Росії переродилося в державний лад та втілилося в тоталітарну ідеологію, котру віднедавна офіційно називають рашизмом. По-друге — те, що в оборону цінностей демократії стала найбільша у світі група спільнота захисників прав людини — Збройні Сили України. Це майже мільйон чоловіків та жінок усіх можливих професій: журналісти, маркетологи, ІТ-фахівці, вчителі, письменники, лікарі, водії, будівельники та інші. Кров, яку вони проливають на полі бою, є тією тонкою червоною лінією, що на європейському континенті відокремлює варварство від тріумфу, повагу до прав людини — від безправ’я, а життя — від смерті. Ми дякуємо за їхню жертву. З тими, хто зараз виконує свої завдання у війську, ми єднаємось думками і бажаємо їм якнайшвидше повернутися з війни неушкодженими. Ще є ті, з ким ми хотіли б розділити радість зустрічі, але вони вже ніколи до нас не приєднаються. 59 журналістів загинули під час війни, яку розв’язала Росія. 

«Час, у якому ми живемо, — це час для відповідальності», — Ольга Мирович

"Моральні листи до Луцилія" Сенеки, цей короткий маніфест свободи, який давньоримський філософ-стоїк передав у спадок нам, нащадкам античної цивілізації, перетворив свободу на обітницю Західного світу самому собі, якою вона є майже дві тисячі років. Договір про Європейський Союз визначає свободу як цінність, на якій збудована європейська єдність. Ідеєю свободи проникнута Конституція США. Але свободі заледве знайшлося місце в повсякденних політичних та суспільних практиках повоєнного світу. 

Кілька місяців тому, під час зустрічі з представниками європейської організації, що опікується інтеграцією українських біженців, я поставила їм запитання, яке виникло в мене за результатами численних спроб пояснити моїм закордонним колегам вибір українців. "Якщо цінності — це те, що людина боїться втратити більше, аніж померти, чи готове ваше суспільство відстоювати свободу ціною життя, якщо вона опиниться під загрозою?" Відповідь мене не застала зненацька: "Ні". — "Що ж ви цінуєте натомість?" — "Ми прагнемо добробуту. Добробут є нашою релігією".

Цивілізація, що повернула собі свободу на полі бою зі злом у Другій світовій війні, непомітно втратила її в обіймах власних благ. Але добробут не здатен сам себе захистити. В умовах вимкнення електроенергії ваш макбук протягне менше доби, але навіть тоді він не буде приєднаний до WiFi. Неможливо замовити доставку піци, перебуваючи в облозі. Слова "свобода" і "мир" звучать по-різному для тих, хто за них заплатив, і тих, хто отримав їх у спадок. Це частково пояснює білі плями історичної пам’яті тих численних політичних діячів, публічних інтелектуалів та журналістів, які закликають українців до миру за будь-яку ціну. Універсальна відповідь така, що мир є наслідком перемоги над злом, а не множиною компромісів із ним. Інакше ми не житимемо в мирі, а упокоїмося в ньому.

«Час, у якому ми живемо, — це час для відповідальності», — Ольга Мирович

Час, у якому ми живемо, — це час відповідальності. Не колективної, в якій ми несемо тягар наслідків групових рішень, а розділеної, коли віднаходимо свій обов'язок активно діяти, щоб на ці рішення впливати. Особливо тепер, під час геноциду, якого українці зазнають від росіян, ми відкидаємо будь-які виправдання моральному релятивізмові та інертності, бо вони є вибором безвідповідальності. До того ж вважаємо професійним обов'язком медійної та правозахисної спільнот відновити справедливість, змусивши відповідати перед судом тих, хто роками поширював дезінформацію та пропаганду, які підготували ґрунт для цього злочину. Ми зможемо досягти сталого миру, лише наповнивши його ціннісним сенсом і поклавши повноту відповідальності за нього на власні плечі. 

Віримо, що історія також належно оцінить наші зусилля. 

24 лютого 2022 року о 10 ранку ми з командою зібралися в офісі, щоб переконатися в тому, що кожен розуміє свою роль в нових обставинах. Наприкінці зустрічі одна з колег взяла слово: "Скажіть, чи ми все ж будемо працювати з офісу?" — "Так, будемо". Вона на мить задумалася і запитала: "А якщо в автобус, у якому я їхатиму на роботу, влучить ракета?" Я відчула, що маю бути чесною з небайдужими мені людьми навіть у такий критичний момент. Зрештою, мої колеги до цього звикли. "Якщо в твій автобус влучить ракета, тоді, найімовірніше, ти загинеш". "Я не хочу загинути, — відповіла вона. — Тому, мабуть, краще я працюватиму з дому". Я сказала, що розумію її вибір, додавши: "Хочу тільки, щоб ти була свідома: якщо у твій дім влучить ракета, ти також можеш загинути". 

Ніхто з нас не знає, що буде завтра. Я і досі припускаю, що не всі ми доживемо до перемоги України в цій війні. Але хай невідомість не паралізує нас — ні тих, хто залишається в Україні, ні тих, хто в інших країнах пильно стежить за нами та підтримує нашу боротьбу за цінності, у які ми віримо. Хай невідомість кожному допомагає діяти так, наче свобода мільйонів і майбутнє цивілізації залежить тільки від нас».

___

IX LMF організувала команда ГО «Львівський медіафорум» у співпраці з видавництвом «Човен» та центром комунікаційних досліджень й аналітики «Networks». Дякуємо за підтримку події: Національному фонду на підтримку демократії, Фонду розвитку ЗМІ  Посольства США в Україні, Агентству США з міжнародного розвитку, організації «Інтерньюз» та «Медійній програмі в Україні», Міжнародному фонду «Відродження», Німецькому Фонду Маршалла Сполучених Штатів, ЮНЕСКО та народу Японії.

Програмні партнери: Лабораторія журналістики суспільного інтересу, Фундація «Здорові рішення для відкритого суспільства», The European Resilience Initiative Center.

Генеральний інформаційний партнер: Суспільне Мовлення. Інформаційні партнери: The Ukrainians Media, медіагрупа «Накипіло», Prague Civil Society Centre, Press Club Belarus, DW Akademie, IMS (International Media Support), Global Forum for Media Development, Радіо Свобода, Pen Ukraine та Euromaidan Press.

Культурна програма організована за підтримки Українського Інституту та Ukrainer.

Дякуємо за сприяння Львівській міській раді. Логістичний партнер: Bolt.