Як комунікувати відновлення України: аналіз і рекомендації

Аналітичне дослідження з рекомендаціями щодо відновлення України у час великої війни та після її завершення для органів влади, неурядових організацій, міжнародних донорів та інших учасників процесу.

Дослідження мало на меті з’ясувати, які проблеми і виклики стають на заваді якісній, прозорій і чесній комунікації відновлення України, і що можна зробити, щоб об’єднати всіх важливих учасників процесу в розмові про зміну країни, а не лише будівництво будинків і доріг. 

Як комунікувати відновлення України: аналіз і рекомендації

Відновлення — заміна, зміна і вдосконалення того, що Україна та її громадяни втратили внаслідок російської агресії — має відбуватись у поєднанні з реформами й побудовою здорових інституцій. У  фокусі процесу відновлення повинна бути людина (група людей, спільнота, громада) і її потреби. Це дає шанс не лише повернути втрачене, а й розв’язати проблеми, що виникли за радянської влади і в перші десятиліття незалежності. Аби це стало можливим, і відновлення не звелося лише до ремонту, зведення будинків і асфальтування доріг, необхідна прозора, чесна, ефективна комунікація між усіма важливими учасниками процесу.

Громадська організація «Львівський медіафорум» разом із фундацією «Здорові рішення для відкритого суспільства» підсумували низку експертних дискусій і опитали представників різних груп, аби з’ясувати:

  • хто є учасниками процесу відновлення України і хто яку роль у ньому виконує;
  • які виклики і проблеми заважають якісній, прозорій і чесній комунікації між усіма учасниками;
  • що можна зробити, аби налагодити таку комунікацію. 

Це аналітичне дослідження стало логічним продовженням дискусій у межах конференції LMF 2023. Робота над документом тривала у червні—липні 2023 року.

Зокрема ми з’ясували, що:

  • Комунікація не задекларована як пріоритет організації відновлення на найвищому рівні.
  • Суспільство недостатньо поінформоване про важливі події, плани і проблеми, пов’язані з відновленням. 
  • У розмовах про відновлення надмірний наголос робиться саме на матеріальній стороні — ремонті та реконструкції будівель та інфраструктури. 
  • Медіа, які є одночасно і стейкголдером, і важливою інфраструктурою, без якої комунікація інших учасників не буде повноцінною, потребують екстреної допомоги.
  • Органам влади і громадам бракує комунікаційників, які могли б повноцінно вибудовувати взаємодію з іншими учасниками.
  • Існує небезпека побудови вертикальної комунікації — від центральної влади до регіонів — що підштовхує інших учасників до патерналізму й пасивності.
  • Частина публічної інформації, доступ до якої важливий для забезпечення прозорості й повноцінної дискусії про відновлення, засекречена під приводом режиму воєнного стану.

«Нас здивувало те, як мало уваги приділили комунікації в програмних документах відновлення, — коментує дослідник «Львівського медіафоруму» Отар Довженко. — Великого значення надають прозорості витрачання грошей, однак якісна комунікація, заснована на довірі й залученні всіх важливих учасників, — це те, без чого відновлення не зможе розгорнутись у тих масштабах, у яких його планують. Тож серйозну розмову про комунікацію відновлення потрібно починати чимскоріше».

У документі ми сформулювали пропозиції для різних груп стейкголдерів — органів державної влади, неурядових організацій, медіа, громад та інших, — що дозволять розв’язати або, принаймні, наблизитись до розв’язання цих проблем.

Цей документ адресований усім основним учасникам відновлення України: органам державного управління та місцевого самоврядування, українським і міжнародним неурядовим організаціям, благодійним фондам та іншим донорам, науковим та експертним установам, українським й іноземним комерційним компаніям, регіональним і всеукраїнським медіа тощо.

Ми сподіваємось, що цей документ стане початком масштабної дискусії про комунікації відновлення й сприятиме виробленню стратегії, яка врахує інтереси й можливості всіх учасників цього процесу.

Повний текст доступний за посиланням.

Цей аналітичний документ був підготовлений за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проведення дослідження стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Львівський медіафорум» та Фундації «Здорові рішення» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.