Донорська підтримка медіа в Україні в цифрах і тенденціях: дослідження Львівського медіафоруму

Громадська організація «Львівський медіафорум» опублікувала дослідження «Донорське поле для медіа в Україні: стан, можливості, проблеми, пріоритети і перспективи».

Дослідники з’ясували, які організації і за якими принципами підтримують медіа в Україні, чого вони очікують від грантерів, а з іншого боку — якої підтримки потребують медіа і в чому їхні інтереси збігаються, а в чому розходяться з інтересами донорів. У час великої війни українські медіа виживають і розвиваються значною мірою завдяки підтримці іноземних урядів і міжнародних організацій. Результати дослідження дозволяють оцінити значущість цієї підтримки і її вплив на медійний ландшафт.

Донорська підтримка медіа в Україні в цифрах і тенденціях: дослідження Львівського медіафоруму

Як робилося дослідження. Дослідницька команда Львівського медіафоруму склала перелік із 130 медіа, які отримували чи отримують грантову підтримку, і 100 міжнародних і українських організацій, які таку підтримку надають. До них звернулись із пропозицією заповнити докладну анкету. Відповіді на анкету дали 62 медіа і 28 донорських організацій. Наступний етап дослідження — три фокус-групи з медіа (по одній для регіональних, всеукраїнських і нішевих) і глибинні інтерв’ю з представниками десятьох донорських організацій.  Також дослідники проаналізували публічні фінансові звіти донорів. 

Кілька важливих цифр. Для половини опитаних редакцій гранти на момент опитування були джерелом половини чи більше доходів. 38,7% мали частку грантового фінансування 75—100%. 29% опитаних хотіли би збільшити частку грантового фінансування, 25% — зменшити її. 82,3% опитаних медіа кажуть, що пріоритети донорів збігаються з їхніми, 11,3% — що це не так. 

Які головні невідповідності. Зазвичай мета донорів — підтримуючи медіа, посилювати їхню самозарадність і спроможність, аби вони впливали на суспільство й поширювали демократичні цінності. Натомість для багатьох медіа отримання грантів і є кінцевою метою, адже від цього залежить їхнє виживання. 

Медіа прагнуть насамперед інституційної підтримки, себто грошей на свою роботу й покриття витрат. Натомість донори воліють надавати проєктну підтримку, яка дає меншу свободу дій. 

Донори чекають від медіа професійного ведення проєктів, сумлінного і вчасного звітування. Натомість медіа хотіли би спрощення звітності і часто не мають ресурсів, аби наймати фахових проектних і фінансових менеджерів. 

У розділі рекомендацій дослідники Львівського медіафоруму запропонували кроки, які допоможуть бодай частково узгодити інтереси донорів і медіа в цих та інших випадках. 

Який головний висновок. «Варто підтримувати насамперед спроможні медіа — це головний висновок, який ми зробили, — каже креативний директор Львівського медіафоруму і співавтор дослідження Отар Довженко. — Донорська підтримка не вічна й не безмежна, тому найкраще, коли вона йде на посилення медіа, які готові змінюватись, вдосконалюватись і шукати економічні моделі, які дозволять у перспективі стати фінансово незалежними. Також важливим є діалог — як  між донорами й медіа, так і всередині донорської спільноти». 

<i>Команда, яка працювала над дослідженням: Ігор Балинський, Анна Ласій, Ольга Білоусенко, Анатолій Білоусенко, Отар Довженко</i>
Команда, яка працювала над дослідженням: Ігор Балинський, Анна Ласій, Ольга Білоусенко, Анатолій Білоусенко, Отар Довженко

Кому і як дослідження буде корисне. Керівниця дослідницької команди Львівського медіафоруму Ольга Білоусенко каже, що українським медіа дослідження допоможе розширити горизонти. «На етапі кабінетного дослідження й формування вибірок ми очікували, що зберемо приблизно пів сотні організацій, які підтримують українське медіа. Те, що у списку — а він не вичерпний — їх понад сто, стало для нас несподіванкою. Гадаю, цей список буде корисним для редакцій, які шукають можливості підтримки, і спонукатиме бути проактивними в пошуках можливостей», — каже Ольга.

Донорські організації і медіа можуть отримати з дослідження важливі факти й розуміння мотивації, що допоможе краще розуміти й чути одне одного. «Ми прагнули підсвітити ті місця, де інтереси медіа й донорів не збігаються або де виникають непорозуміння. Вірю, що результати цього дослідження можуть стати бекграундом для ухвалення робочих рішень і розробки дієвих і ефективних практик підтримки медіа», — коментує Ольга Білоусенко. 

Читайте повний звіт про результати дослідження українською або англійською