до початку події:
+38 050 504 15 90 info@lvivmediaforum.com

Україна бореться з повномасштабним нападом Росії. Ви можете допомогти їй вистояти

Українська неурядова організація «Львівський медіафорум» звертається до колег-журналістів, редакторів, інших працівників медіа та небайдужих людей усього світу. Цей текст — розповідь про те, що відбувається в європейській країні, де сьогодні страшно лягати спати, бо життя кожного українця — під загрозою. І пояснення, як ви можете допомогти нашій країні вистояти перед російською агресією.  

Що відбувається?

Росія напала на Україну. Вранці 24 лютого почались і відтоді не припиняються ракетні обстріли низки військових об’єктів та аеродромів; влучили й у житлові будинки та цивільні споруди, загинули десятки мирних людей. Водночас військова техніка зайшла на українську територію з Росії, Білорусі та з раніше окупованих територій України — частин Луганщини та Криму. Російські гелікоптери висадили десант на військовому аеродромі в Гостомелі у десяти кілометрах від Києва. Серед об’єктів, які захопила російська армія, — сумнозвісна Чорнобильська атомна електростанція та гребля Каховського водосховища, контроль над якою дозволяє подати воду в окупований Росією Крим, а також острів Зміїний неподалік узбережжя Румунії. До вечора 24 лютого російській армії вдалося захопити кілька населених пунктів у Херсонській, Луганській, Чернігівській та інших областях, і вона намагається просунутись далі, випускаючи сотні ракет. Українська армія дає агресору відсіч. Українське суспільство як ніколи згуртоване, допомагає армії, підтримує людей, які вимушені втікати з зони бойових дій.   

Що каже світові Росія?

Президент Росії Володимир Путін назвав те, що робить російська армія в Україні, «спеціальною військовою операцією на Донбасі». Це неправда — місця, де наступають російські танки та падають російські ракети, віддалені від Донбасу на сотні кілометрів. Російська армія намагається оточити Київ — столицю України. Путін також пояснив свої дії прагненням та «демілітаризації» України, а приводом для вторгнення назвав «геноцид мирного населення» на окупованій території Донеччини і Луганщини. У кілька днів, що передували вторгненню, російська пропаганда продукувала фейки, покликані зімітувати атаки, масові обстріли чи наміри наступати на окуповану в 2014—2015 частину Донецької і Луганської областей з боку української армії. Насправді все було навпаки — проросійські бойовики посилено обстрілювали позиції української армії, яка не мала жодних намірів наступати на окуповані території.

Президент Росії не приховує, що має намір повернути Україну в зону російського впливу, позбавити її права самій визначати своє майбутнє, за будь-яку ціну. Для пояснення своїх дій він використовує цілу низку маніпулятивних аргументів, зокрема закидає українській владі «нацизм», ба навіть заперечує право України на державний суверенітет. Путін стверджує, що не має на меті окупувати Україну, але серед його явних намірів — створити на захоплених територіях маріонетковий режим, подібний до того, який сьогодні діє в Білорусі. І є всі підстави вважати, що на Україні, якщо йому вдасться її загарбати, Росія не зупиниться. 

Що може зробити світ?

Україна не здається й захищається, але вона потребує допомоги всього цивілізованого світу.

Слова підтримки, акції солідарності та протесту проти російської агресії  важливі, й ми вдячні за них. Авжеж, вони й не захистять українців від бомб і ракет, не зупинять танки, які просуваються українською землею. Однак кожний вияв солідарності з нашим народом і нашою державою — сигнал для агресора, що йому протистоїть не лише Україна, а й увесь цивілізований світ. Але сьогодні для того, щоб вистояти, нам потрібно більше.

Світова спільнота, уряди держав, міжнародні організації можуть:

  • Тиснути на Росію дипломатичними та економічними важелями, примушуючи до припинення агресії;
  • Надавати Україні фінансову, організаційну та військову допомогу;
  • Приймати та підтримувати переселенців, які втратили дім, вимушено втікаючи від російського наступу;
  • Словом і діями підтверджувати, що не залишають Україну саму й не погоджуються на її розшматування чи окупацію задля «умиротворення агресора».

Усе це можливо за умови, що Україна буде не просто географічною назвою в заголовках новин. Увесь світ повинен дізнатися про російську агресію, зрозуміти її суть, мету та небезпеку, яку вона несе не тільки для нашої країни. 

Що можуть зробити медіа і журналісти?

Називати речі своїми іменами. Це не «криза» й не «конфлікт», а повномасштабна війна, яку розпочала Росія проти незалежної європейської держави.

Не повторювати тези російської пропаганди та дезінформації навіть у статусі «точки зору» або «позиції сторони». Коли Путін говорить, що Україна — «нацистська» держава, це не точка зору, а брехня,  покликана виправдати агресію.

Більше інформувати свою аудиторію про події в Україні. Зрозуміло, що для мешканців країн, віддалених від України, ця війна може здаватись не досить загрозливою. Та насправді це загроза для всього світу, адже право однієї держави загарбати іншу просто тому, що їй цього хочеться, руйнує світовий порядок.

Брати інформацію про російську агресію проти України з достовірних і правдивих джерел. Інформаційний простір України переповнений фейками, створеними Росією та її агентами. На жаль, в українських медіа теж може бути неправдива інформація або твердження, які важко перевірити. Тому рекомендуємо користуватись офіційними джерелами:

Перевірити інформацію та дізнатися про поширені фейки та маніпуляції, які вкидає в інформаційний простір України Росія, можна на сайтах фактчекінгових організацій:

Українські медіа, інформації яких можна довіряти:

Сайти цих організацій та медіа можуть бути недоступними через російські кібератаки; в такому разі інформацію можна отримати на їхніх сторінках у соцмережах.

до новин

Вакансія проєктного менеджера / менеджерки для Львівського медіафоруму

Львівський медіафорум збирає мільйон для філії «Суспільного» у Херсоні